Норвегія самостійно. Язик Троля, м’ясо кита і довгі тунелі

Норвегія. Мрії про неї в голові сиділи давно. На щастя, ми врешті зважились перетворити фантазії в реальність. Від ідеї до подорожі минуло півтора місяці. Одразу скажу, що не все планувалось гладко й були непередбачувані витрати (а з цінами у Норвегії це досить відчутно). Але настрій був бойовий і на загальне враження від подорожі це ніяк не повпливало. В нашому плані було всього два основні пункти: побачити Язик Троля та орендувати машину на весь час подорожі. Від цього відштовхувалося всі наші подальші дії.

Що забронювали/купили наперед:

• квитки на перельоти Варшава (аеропорт Шопена ) – Берген і у зворотньому напрямку;
• автомобіль;
• житло: на дві ночівлі котедж в Seljestad (24км від Одди, 36км від Trolltunga parking ) і на одну ніч кімнату в місті Берген.

Навігація і зв’язок

Користувались картами google. Купили місцеву сім-картку з інтернетом (близько 200 nok). Кілька разів приходилось комунікувати через телефон з господарями житла, фірмою з прокату авто. В котеджі, де зупинились на перші дві ночі, wi-fi не було.

Маршрут першого дня

Взяли авто в прокаті біля аеропорту й поїхали в м.Берген. Затримались, тільки щоб купити продукти в супермаркеті. Хоча це можна було спокійно зробити не в місті і зекономити на паркуванні. Але ми якось розгубились спочатку. До тями нас повернула кава в McDonald’s, трохи за містом, і вже після все пішло добре.

Загалом маршрут поїздки виглядав як Берген – Язик Троля – Берген. Тому, щоб побачити більше, ми вирушили довшою дорогою. Краєвиди захоплюють. Доводилось часто зупиятись, щоб повірити власним очам. З основної дороги з’їхали лише до Skjervsfossen Waterfall.

Гарно облаштований паркінг зі зоною відпочинку, стежки до водоспаду, оглядові майданчики, ну і похід в туалет запам’ятається на довго.

Особливості доріг

Регіон (в адміністративному поділі Норвегії – фюльке) Гордаланн – це гори з суцільного каменю і фіорди. Але все дорожнє покриття практично на одному рівні. Жодних “вгору-вниз”. Якщо гора – наскрізь тунель. Уявіть, тунель 11км завдовжки, а в ньому ще й перехрестя — кільце і виїзд прямісінько на міст через фіорд!

Вже ближче до Одди, зустрічаються ділянки з одною не дуже широкою смугою, але рух двосторонній. Складність для водія в тому, що дорога в’ється змійкою і часто тунелі. Щоправда, трафік спокійний.

Власниця питає, чи маємо ми спальні мішки , а ми –  трохи ступор.

Ввечері доїхали до заброньованого житла. На Booking було вказано, що оплата лише готівкою, ми були до цього готові. До речі, рекомендую мати готівку/ гроші на карті 50/50 і краще купити крони (nok) вдома.І ось перші непередбачувані витрати. Власниця питає, чи маємо ми спальні мішки, а ми трохи ступор. Одразу в думках, що заброньований котедж – це типу колиба з тапчанами і без обігріву (t° 7-12°C ). Не маємо. Прийшлось додатково оплачувати постіль (289 nok / 4 особи). Курс орієнтовно 1 nok – 3.10 грн. Про це на сайті вказано не було. На щастя, котедж виявився дуже хорошим. Усе необхідне: повноцінна кухня, ванна кімната, гаряча вода, опалення і, до речі, ковдри, подушки, матраци — звичайні ліжка.

День другий – трекінг до Язика Троля

Інформації про цей маршрут дуже багато. Трекінг загалом неважкий, але 14 км в одну сторону то трохи є. Відстань могла бути довшою або коротшою на 3 км – бо є три парковки. Ми зупинились на середній. Варто зазначити, що вхід на маршрут до Язика Троля безкоштовний, а вартість парковки 300/500/700 nok за добу, від найдальшої до найвищої відповідно.

Перші 3 км (власне до найвищої парковки) – досить крутий серпантин, але по ідеальному асфальті. Важче дався спуск в кінці, бо після 25км по камінню/снігу трохи ніжки притомились.

Кінець травня то тільки старт сезону, погода була різна – невеликий дощ, сонце, туман, вітер, дощ, сонце, туман і так по колу. Як в горах — нічого нового. Набір висоти близько 1 км.

Від краси навколо крутиться голова. Саме біля Язика було дуже холодно і видимість була нестабільна. Людей небагато. Ніби вікно в тумані, поки заліз на Язик – знову затягнуло. Нам з фото не дуже пощастило. Але такої цілі не було. Очима побачили все.

На зворотній дорозі дійшли до висновку, що якби не інстаграм, то Язик Троля не став би таким популярним? Чесно, по дорозі були кращі види, не гірші так точно.

Люду всякого зустріли – європейці, чи то індуси чи філіппінці і певно кожен п’ятий – українець – наших дуже багато!

Третій день – переїзд з Seljestad до Бергена

Вже традиційно неспішна дорога, зупинки в красивих місцях, багато фото, паром! Ціна за авто з чотирма пасажирами 232 nok. Це був мій перший паром, тому захвату не було меж. Ну дуже я вже люблю такі штуки).

О 16 годині поселились в Бергені і пішли гуляти: Брюге (місцевий порт/набережна зі старим дерев’яним кварталом), Флоєн (оглядовий майданчик на пагорбі, квитки на фунікулер дешевші на сайті, аніж у касі). Вечір неділі – місцеві жителі гуляють/ бігають/ їздять на велосипедах пагорбами довкола міста. А походити є де. Справжні трекінгові маршрути в межах великого міста з надзвичайними панорамами і неймовірною природою.

Наші південні організми були хитро обдурені північним сонцем. Дивне відчуття втоми, бо вже 22 година, а сонце світить (захід сонця в цей період року після 23:30).

В першій половині четвертого дня ми продовжили досліджувати Берген. Спокусилися на китове м’ясо та інші морські делікатеси на рибному ринку. Вартість тарілки — 378nok. Напевно не вартує, але спробувати хотілось, як десерт на завершення мандрівки.

Про харчування

Оскільки ціни на продукти в Норвегії відчутно вищі, ми вирішили розумно вийти з цієї ситуації й привезли з собою частину продуктів. Наш раціон виглядав приблизно так:

• сушена їжа для походів James Cook (2 страви для кожного);
• перекуси у вигляді канапок, бананів, йогурти, печиво (з супермаркету).

Вартувало це все – харч + кава+ вода – близько 600 nok для 4 осіб. Вже з досвіду – вартувало взяти більше субліматів (6-8 страв для кожного). Об’єм, вага, упакування James Cook — ідеально для транспортування ручним багажем. По суті, окрім двох повноцінних вечерь, в нас була в основному сухом’ ятка. Не те щоб ми сильно старатися зекономити, просто жаль витрачати такий дорогоцінний в подорожі час на закупи і приготування їжі.

Після обіду місцевими делікатесами, повернули автомобіль (заблоковані за оренду кошти повернули за тиждень) і вирушили додому.

Так і завершилась наша коротка, сповнена приємних емоцій, мандрівка. Ще одна мрія збулась.

Автор: Лідія Іващишин